Вічні вийшли зовсім неоднозначними та дещо відмінними від звичних фільмів Marvel
Вічні – довгоочікуваний 26-й фільм у загальному кінематографічному всесвіті Marvel і третій із фази 4, який презентує глядачам абсолютно нову команду супергероїв у світі франшизи Marvel Studios. Історія починається 7 000 років тому, коли могутні космічні боги створили расу безсмертних, відомих як Вічні, щоб захистити Землю від своїх злих антиподів – девіантів. Коли останні девіанти були знищені, Вічні розійшлися в різні боки і зажили своїм безсмертним життям.

І ось, наш час. Вічні давно і міцно розбрелися хто куди, як раптом девіанти повертаються і знову загрожують Землі. Отже, новоспеченим супергероям доведеться возз’єднатися і придумати план захисту планети. Як можна помітити, сюжет досить простий, а головних героїв одразу десять штук. І всі повинні бути хоча б частково розкритими лише за один фільм.
Цікаво, що коли виходять фільми по кіновсесвіту DC всі наперебій пориваються порівнювати їх з екранізаціями Marvel, здебільшого не на користь перших. В це важко повірити, однак, схоже, цього разу все буде навпаки. Неймовірним чином перше, що нагадують Вічні – це дісішні «супергеройські збірні солянки» типу «Супер Друзів».

Звичайно, важко переоцінити, наскільки великим переворотом для Marvel Studios було найняти Хлою Чжао в якості режисера Вічних. Це передбачає зміни і для студії, і для глядачів. Річ у тому, що Чжао – напрочуд стриманий, ніжний, приземлений режисер. Її перші три фільми, всі ретельно вивірені за темпом і керовані персонажами, а не розповіддю, використовували психогеографію американських ландшафтів, щоб краще зрозуміти маргінальних людей.
І це наклало свій відбиток на очікування глядачів. Якщо ви сподіваєтесь, що Вічні стануть першим “артхаусним Marvel”, можете одразу завершувати цю невдячну справу. Фільм однозначно позбавлений фірмового реалізму Чжао, на заміну якому прийшли стандартні блокбастерні умовності. І все ж з усіх боків це кіно виглядає і відчувається зовсім не так, як всі попередні екранізації Marvel.
Наприклад, тут є принаймні кілька неординарних епізодів: справжня інтимна сцена і гей-поцілунок на екрані – нечуване явище для зазвичай досить цнотливого MCU. В картині також знайшлося місце для візуального чуття і авторських кадрів, в яких прослідковується щира любов до ширококутної панорами. Тоді як вступ взагалі більше нагадує епос в стилі «Зоряних воєн» з абсолютно немарвелівськими біблійними рисами.

Як і більшість фільмів Marvel, новий також є на 95% автономним, за винятком незручних розмов про те, чому Вічні не взяли участь у Війні нескінченності (справжня відповідь – бій тривав менше дня, і Вічні тоді, можливо, не знали про це) та дебати на тему, чи повинен хтось із них очолити тепер уже неіснуючих Месників. Звичайно, хотілося б більш органічного вплітання нової історії в старий, багатьма гаряче обожнюваний сюжет.
Крім того, традиційно для Marvel в Вічних залучені більш ніж зіркові актори. Сальма Хаєк, Анджеліна Джолі, Кумаіл Нанджіані, Кіт Харінгтон та навіть Гаррі Стайлз – всі вони стануть добре знайомими обличчями в зовсім незвичних образах. Однак цього разу в фільмі океанські хвилі та хмарні пейзажі матимуть таку ж вагу, як і зіркові персонажі чи ультра-хореографічні битви міжгалактичного масштабу. Це цікаво не лише для Marvel, а й для сучасного кіно загалом.

Так, можливо Вічні можуть здатися трохи шаблонним супергеройським поп-артом. Проте, зрештою, їх варто побачити всім шанувальникам MCU, від звичайних до завзятих. Чжао здатна згенерувати достатню кількість нового, щоб Вічні відчувалися свіжими та цікавими (принаймні в порівнянні з минулими фазами). Фаза 4 стає однією з найекспериментальніших Marvel, а ця метаморфоза точно варто нашої уваги.
Будьте в курсі та підтримуйте українське! Слідкуйте за Igromikon.net в Telegram та Facebook
Допомогти редакції можна тут.

